Бета-блокатори при ішемічній хворобі серця.

В розділі “Новини” ми неодноразово висвітлювали спірні питання використання бета-блокаторів.

Розглянемо після-аналіз дослідження CHARISMA.

В ході проведення додатково аналізу даних дослідження CHARISMA вчені отримала докази відсутності ефективності блокаторів β-адренорецепторів у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) або з факторами ризику її розвитку.

Дослідження CHARISMA було першочергово спрямовано на вивченні ефектів клопідогрелю при високому атеротромботичному ризику. Для проведення після-аналізу (тобто аналізу, що не планувався раніше і проведеного вже після експерименту) вчені переглянули зібрану базу даних, включаючи випадки нефатального інфаркту міокарда, інсульту і кардіоваскулярну смертність. Всього на початок дослідження ІМ в анамнезі був у 4772, атеротромбоз – у 7804 і чинники ризику без серцевої недостатності – у 2101 пацієнта. Дані по кожній групі аналізували залежно від того, чи брав пацієнт блокатори β-адренорецепторів в базовий період.

Через 28 міс спостереження, застосування бета-блокаторів було асоційоване зі зниженням всіх досліджуваних кардіоваскулярних подій на 31% серед тих, хто раніше переніс ІМ. В абсолютних значеннях нефатальний ІМ, інсульт і смерть від кардіоваскулярних причин констатували у 7,1% пацієнтів, що приймали блокатори β-адренорецепторів у вихідний період, і у 10,2% – серед решти пацієнтів. При цьому таке зниження досягалося в основному за рахунок запобігання нових випадків ІМ (на 40%).

Для решти пацієнтів без ІМ в анамнезі, але з ІХС або факторами ризику достовірних відмінностей не виявили. На відміну від очікуваного зниження ризику кардіоваскулярних подій, відзначена тенденція до його підвищення. Серед тих, хто брав β-блокатори наслідки виникли у 3,5%, для решти пацієнтів цей показник склав 1,5%, що відповідало недостовірному підвищенню ризику в 2,13 рази (р = 0,079). Аналіз окремих подій свідчить про те, що для інсульту відмінності були достовірні і не на користь β-блокаторів. (відносний ризик 2,69; р = 0,006).

Нагадаємо, що в обсерваційних дослідженнях все частіше з’являються дані про недоцільність рутинного застосування блокаторів β-адренорецепторів, наприклад, при серцевій недостатності у пацієнтів з фібриляцією передсердь, при некардіальних оперативних втручаннях, стабільній стенокардії.

Джерело circoutcomes.ahajournals.

За матеріалами www.umj.com.ua

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись