“Безсиндромна” аневризма грудного відділу аорти: нове оригінальне дослідження (Journal of American ColIege of Cardiology).

Порівняння віддалених наслідків у осіб з так званою «безсиндромною» аневризмою грудного відділу аорти(БС-АГА) та у пацієнтів з синдромом Марфана (СМ) / двостулковим аортальним клапаном (ДАК).

Завдання дослідження: порівняти віддалені наслідки генетичної аортопатії з формуванням аневризми грудного відділу аорти (“безсиндромної”) порівняно з аортопатією та аневризмою, що формується при двох найпоширеніх синдромах: Марфана та двостулковому клапані.

Методи: до проспективного одноцентрового дослідження за період з 1988 до 2014 року включали пацієнтів віком 16-60 років з генетичною аортопатією. Фактори ризику смерті та розшарування аорти були визначені за допомогою моделі пропорційних ризиків Кокса та зроблено аналіз ризику смертності.

Результати: генетичну аортопатію діагностовано у 760 пацієнтів віком 36,9 ± 13.6 років, 26,8% жінки; БС-АГА, n=311; СМ, n=221; ДАК, n=228. Особи з СМ були молодшими, ніж з БС-АГА та ДАК. 687 досліджуваних були живими через 30 днів після включення до спостереження. Медіана спостереження – 7 років. Розрахована 10-річна смертність була 7,8% для БС-АГА, 8,7% для СМ та 3,5% для ДАК. (БС-АГА та СМ проти ДАК p<0,05). Фактори, що асоціювалися з усіма причинами смертності був СМ(p=0,04), вік на момент включення до дослідження та сімейний анамнез розшарування.

Висновки: клінічні наслідки при СМ та БС-АГА подібні, але гірші, ніж при БАВ. Незалежні предиктори смертності: сімейний анамнез розшарування аорти та вік можуть бути факторами ризику смертності при аортопатіях. Тактика ведення пацієнтів з БС-АГА, в тому числі хірургічна, має бути такою ж як при СМ.

Джерело…

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись