Біохімія інформаційних молекул.

М.М.Марченко, Г.П.Копильчук. Навчальний посібник для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Чернівці, 2003 р., 342 с.

У кишечнику створюються оптимальні умови для утворення отруйних продуктів розпаду амінокислот : фенолу, індолу, крезолу, скатолу, сірководню, а також нетоксичних для організму сполук: спиртів, амінів, жирних кислот, оксикислот.

Перетворення амінокислот, викликані діяльністю мікроорганізмів кишечника, отримали спільну назву”гниття білків у кишечнику”.

Більшість амінокислот підлягає декарбоксилуванню в результаті дії кишкових бактерій з утворенням токсичних амінів (птомаїнів).

Багато амінів є сильними вазопресорними агентами.

Мікробні ферменти кишечника викликають поступове руйнування бокових ланцюгів циклічних амінокислот, зокрема, тирозину і триптофану з утворенням отруйних продуктів обміну – відповідно крезолу та фенолу, скатолу та індолу.

Після всмоктування ці продукти через воротну вену попадають в печінку, де підлягають знешкодженню шляхом хімічного зв’язування з сірчаною або глюкуроновою кислотою з утворенням нетоксичних, так званих парних кислот (наприклад, фенол сірчана кислота). Останні виводяться з організму з сечею.”

Коментар.

Невелика за кількістю інформація підтверджує те, що кишкова флора може приймати участь у підвищенні тиску (прямо чи опосередковано). Бар’єром виступає печінка, точніше, якість її роботи.Висновки напрошуються самі.

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись