Архів розділу: 2005

Робоча група з гострої серцевої недостатності Європейського кардіологічного товариства. Резюме настанови з діагностики й терапії гострої серцевої недостатності.

Гостра серцева недостатність (ГСН) – швидкий розвиток симптомів та ознак внаслідок порушення функції серця. ГСН може відзначатись на фоні попереднього захворювання серця або без нього. Порушення функції серця може бути пов’язане із систолічною або діастолічною дисфункцією, порушенням серцевого ритму або невідповідністю переднавантаження й постнавантаження. Мета цієї настанови – надати обґрунтування методів діагностики й лікування ГСН у популяції дорослих пацієнтів, представити всі наявні дані з конкретного питання, для того щоб допомогти лікарям оцінити користь і ризик проведення певної діагностичної чи лікувальної процедури.

Робоча група Європейського товариства кардіологів: J.L. Sendon, K. Swedberg, J. McMurray та ін. Консенсус щодо застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів.

Застосування бета-адреноблокаторів (ББ) має велике значення у лікуванні серцево-судинних захворювань. Ці препарати використовують протягом багатьох років, з огляду на їх антиішемічні, антиаритмічні та антигіпертензивні властивості. Нещодавно користь блокади адренорецепторів була також встановлена у пацієнтів із серцевою недостатністю. Мета цього документа – узагальнити підстави та клінічні докази щодо застосування ББ у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями. Рекомендації, систематизовані за класами і рівнем доказів, зручні для практичного використання. Цей консенсус відображає погляди Європейського товариства кардіологів і був створений після ретельного аналізу доступних даних. Очікується, що спеціалісти будуть брати до уваги цей документ при прийнятті клінічних рішень. Утім, цей консенсус не виключає індивідуальної відповідальності професіоналів-медиків за відповідні рішення при індивідуалізованому лікуванні своїх пацієнтів, необхідності обговорення цих рішень з пацієнтом і, за необхідності, з особами, які його доглядають.

Робоча група Європейського товариства кардіологів. Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях.

Ренін-ангіотензинова система відіграє важливу роль при серцево-судинних захворюваннях. Протягом останнього десятиліття можливі клінічні переваги інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) при різних клінічних станах оцінювали у багатьох дослідженнях. Ці препарати були рекомендовані для лікування серцевої недостатності, гіпертензії, гострого інфаркту міокарда та післяінфарктного кардіосклерозу. Використання рекомендацій, класифікованих за ступенями, є зручним методом подання настанов. Рівень рекомендацій залежить від їх перевірки у клінічних дослідженнях, виконаних у певних групах пацієнтів. Мета цього документа – узагальнити підстави та клінічний досвід застосування ІАПФ у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.

Проект рекомендацій Робочої групи з порушення ритму серця Асоціації кардіологів України з проведення електрофізіологічного дослідження і катетерної абляції.

Більше 30 років тому вперше за допомогою електродного катетера була зареєстрована електрична активність пучка Гіса. Це відкриття стало новим кроком в розвитку суттєвих уявлень про механізми порушення ритму і провідності серця. Спочатку ця методика називалася “дослідження пучка Гіса”, але в 1970 році (Sheslag і співавт.) затверджений термін “електрофізіологічне дослідження” (ЕФД). З цього часу ЕФД активно розвивається і широко застосовується в клінічній практиці. Застосування ЕФД дає можливість не тільки розглядати і зрозуміти механізми порушення ритму і провідності серця, але й підібрати оптимальну тактику лікування пацієнтів. Сформувались принципово нові уявлення про механізми дії антиаритмічних препаратів. Завдяки активному застосуванню ЕФД в клініці почали активно розвиватися кардіохірургічні методи лікування аритмій, з’явився новий терапевтичний напрямок – катетерна радіочастотна деструкція.

Проект рекомендацій Робочої групи з порушення ритму серця Асоціації кардіологів України з імплантації електричних пристроїв при порушеннях ритму і провідності серця.

Представлені рекомендації присвячені підходам до застосування імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів та електрокардіостимуляторів, але не розглядають терапію аритмій. Хоча застосування електрокардіостимуляторів відносять до класу І рекомендацій (корисно і ефективно), не виключається можливість застосування інших методів лікування, які можуть бути такими ж ефективними. Цей документ узагальнює основні підходи до лікування пацієнта з конкретним порушенням ритму серця.

Проект рекомендацій робочої групи з порушення ритму серця Асоціації кардіологів України щодо синкопальних станів в кардіологічній практиці.

Раптове порушення свідомості – одна з важливих проблем клінічної медицини. Порушення свідомості може бути проявом різноманітних церебральних і соматичних захворювань. Одним з найчастіших варіантів пароксизмальних розладів свідомості є синкопальні стани, що є приступами короткочасної втрати свідомості та порушення постурального тонусу з розладами серцево-судинної та дихальної систем і мають різноманітні патогенетичні механізми.

Проект рекомендацій робочої групи з порушень ритму серця, з атеросклерозу та ішемічної хвороби серця Асоціації кардіологів України щодо амбулаторного холтерівського моніторування ЕКГ.

Холтерівське моніторування (ХМ) ЕКГ надійно ввійшло у клінічну практику лікаря. Без нього в більшості випадків неможлива якісна діагностика порушень ритму серця і контроль ефективності лікування. Цей метод є складовою частиною обстеження хворих з ішемічною хворобою серця. Останнім часом з’явилося багато нових вітчизняних і закордонних холтерівських систем, у яких використовуються різні протоколи дослідження. Часто дослідники по-різному трактують поняття “норми”, неоднаково оцінюють ефективність терапії і погіршення стану хворих, як наприклад, прояв проаритмогенного впливу препаратів. Усе це спонукало авторів розробити вітчизняні стандарти щодо проведення ХМ ЕКГ у клінічній практиці.

Проект рекомендацій робочої групи з порушень ритму серця, з невідкладної кардіології Асоціації кардіологів України щодо порушення реполяризації шлуночків серця: механізми виникнення, методи виявлення і клінічне значення.

Актуальність проблеми стратифікації ризику пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, і, у першу чергу, з ішемічною хворобою серця, обумовлена тим, що в наш час захворювання цієї нозологічної групи залишаються провідною причиною смертності у більшості розвинених країн. Значущим для прогнозу чинником є електрична нестабільність міокарда, що відображає схильність міокарда до розвитку небезпечних для життя аритмій. Складовими електричної нестабільності є аритмогенний субстрат (стійкий, нестійкий), який провокують чинники, тригери (шлуночкова екстрасистолія, ішемія міокарда). Негомогенна хвиля деполяризації міокарда, що виникає внаслідок порушення проведення імпульсу в зонах з вираженою ішемією міокарда, призводить до можливості багатократної циркуляції хвилі і розвитку небезпечних для життя порушень ритму серця.

Проект рекомендацій робочої групи з порушення ритму серця Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування суправентрикулярних тахікардій.

Пароксизмальні порушення ритму серця – одна з найгостріших проблем сучасної кардіології. За даними Американської асоціації кардіологів, щорічно вмирає 300 000 – 600 000 осіб від цих аритмій, що складає 1 смерть кожну хвилину. Більшість хворих – це люди працездатного віку. Як правило, до летального кінця у вигляді зупинки кровообігу веде фібриляція шлуночків (75 %), асистолія (20 %) і електромеханічна дисоціація (5 %), при цьому відсоток пацієнтів, які вижили після хоча би однократного епізоду вище перелічених ситуацій, є достатньо невеликим – 19 % від загальної кількості. Проте відносно сприятливіше протікання пароксизмальних порушень серцевого ритму може ускладнювати багато захворювань. Пароксизмальні суправентрикулярні тахіаритмії складають 4/5 від загального числа тахікардій. Вони займають проміжне місце між потенційно летальними аритміями і доброякісними порушеннями серцевого ритму.