Архів розділу: 2007

Європейське товариство кардіологів. Актуальні аспекти ведення пацієнтів з аортальними вадами серця.

Опубліковані нещодавно в журналі European Heart Journal рекомендації Європейського товариства кардіологів по веденню пацієнтів з клапанними хворобами серця (КХС) – Guidelines on the management of valvular heart disease – в нашій крайні викликає особливий інтерес. Ревматичні вади серця у Європі діагностують переважно у молодих емігрантів із країн, що розвиваються, вклад інфекційного ендокардиту залишається незмінним, і, як стверджують експерти, сьогодні домінують КХС дегенеративного ґенезу: частіше трапляються аортальний стеноз і мітральна регургітація, рідше аортальна регургітація і мітральний стеноз. КХС широко розповсюджені, їх механізми прогресування є достатньо вивчені, при цьому велику увагу приділяють супутній патології – атеросклероз, ниркова недостатність, хронічні обструктивні захворювання легень. Основним методом діагностики залишається ехокардіографія, а що стосується клінічних рішень і тактики ведення пацієнтів, то їх визначають із врахуванням доказової бази, які представлені в рекомендаціях. Удосконалення технологій протезування, запровадження перкутанних втручань і встановлення особливостей фармакотерапії відображають актуальність проблеми КХС.

Рекомендації Європейського товариства кардіологів з діагностики та лікування мітральних вад.

Хоча клапанні хвороби серця (КХС) є менш поширеними в індустріалізованих країнах, ніж ішемічна хвороба серця, серцева недостатність чи артеріальна гіпертензія, ці рекомендації є цікаві з кількох причин: 1) при КХС часто потрібні інтервенційні втручання; 2) зроблений значний поступ в розумінні їх патофізіології; 3) за останні роки змінилась популяція пацієнтів. Краща профілактика стрептококової інфекції привела до зменшення випадків ревматичних уражень клапанів, в той час як збільшилась кількість дегенеративних клапанних хвороб в індустріалізованих країнах. Перше місце посідає аортальний стеноз внаслідок кальцифікації, другою за частотою є мітральна недостатність; 4) стандартом діагностики для оцінки структури і функції серцевих клапанів є ехокардіографія; 5) лікування КХС полягає не лише у протезуванні клапанів, але й інтенсивно впроваджуються реконструктивні і черезшкірні інтервенційні технології.

Рекомендації Європейського товариства кардіологів з профілактики серцево-судинних захворювань в клінічній практиці.

В рекомендаціях описані практичні аспекти дієтотерапії для ведення хворих з кардіоваскулярною патологією та осіб з різним ступенем ризику щодо розвитку серцево-судинних захворювань. Представлена оцінка індексу маси тіла, окружності талії та співвідношення талія/стегно у хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням. Зображене наукове обґрунтування фізичної активності та її вплив на загальний та кардіоваскулярний ризик. Фізичне тренування має широкий спектр сприятливих ефектів, зокрема на атеросклероз, що веде до зниження загальної смертності на 20-25 %. Таким чином оцінка, консультування і підтримка в забезпеченні фізичної активності – суттєві задачі терапевтів, кардіологів та інших працівників охорони здоров’я, діяльність яких пов’язана з попередженням серцево-судинних захворювань.

Основні положення рекомендацій Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіологів із ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Протягом певного періоду часу Європейське товариство гіпертензії (ESH) та Європейське товариство кардіологів (ESC) приймали рекомендації з ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Міжнародним товариством гіпертензії, і лише в 2003 році опублікували власні рекомендації, враховуючи специфіку діагностики, оцінки кардіоваскулярного ризику і надання медичної допомоги в країнах Європи. Високо оцінюючи цей документ, експерти відмітили можливість його вдосконалення на обновленій доказовій базі, що і обумовило появу рекомендацій ESH/ESC 2007 р. Підкреслюється рекомендаційний (а не нормативний) характер розробок, їх освітня функція, а також різний рівень доказовості окремих положень, що обумовлено врахуванням даних і рандомізованих, і обсерваційних досліджень, і метааналізів, і критичних оглядів, а також думок експертів.

Рекомендації робочої групи з невідкладної кардіології Асоціації кардіологів України щодо Ведення хворих з гострими коронарними синдромами: гострі коронарні синдроми без стійкої елевації сегмента ST.

Гострий коронарний синдром (ГКС) – важлива проблема охорони здоров’я. Летальність протягом 6 міс. унаслідок ГКС без елевації сегмента ST за даними Euro Heart Survey та реєстру GRACE становить 12 %. Проте результати останніх досліджень свідчать про можливість поліпшення короткострокового та тривалого прогнозу при застосуванні клінічної стратегії, яка включає ретельну стратифікацію ризику в поєднанні з використанням сучасних терапевтичних засобів та процедур реваскуляризації у відібраної групи хворих. Ці рекомендації стосуються ведення пацієнтів з підозрою на ГКС без стійкої елевації сегмента ST. Ведення пацієнтів із стійкою елевацією сегмента ST розглядається у рекомендаціях Асоціації кардіологів України з лікування гострого інфаркту міокарда. Представлені рекомендації розроблено на базі рекомендацій Європейського товариства кардіологів, але з урахуванням реальної клінічної практики в Україні. Рекомендації засновані на доказах, отриманих у багатьох клінічних дослідженнях, і враховують сучасні знання про ГКС. Ці дослідження проводили у відібраних популяціях пацієнтів з певними клінічними характеристиками, які не завжди відображають реальну клінічну практику лікаря.