Феномен адаптації серця до фізичних навантажень.

Стадійність змін “спортивного серця” вивчена в новому дослідженні опублікованому в журналі Circulation.

Актуальність: у новій роботі, присвяченій вивченню змін структури та геометрії ЛШ у відповідь на статичні та динамічні фізичні навантаження, групі вчених і лікарів з Массачусетської лікарні загального профілю (Массачусетського загального госпіталю), медичних центрів при Гарвардському університеті (Harvard University Послуги Краса) і Університеті Кардіффа (Cardiff Metropolitan University), США, вдалося отримати невідомі раніше дані . Унікальність дослідження в тому, що автори впродовж декількох років спостерігали за змінами серця у молодих спортсменів, починаючи від його нормальних розмірів і закінчуючи хронічними змінами після кількох років регулярних тренувань.

Матеріали і методи: у дослідження включили 12 людей молодого віку (18 ± 0,5 року), що займаються академічним веслуванням. Період спостереження – 39 міс. Важливо відзначити, що до включення в дослідження вони займалися фізичною активністю близько 8,5 годин / тиждень, що досить небагато для спортсмена -початківця. Протягом 1-го року тренувань тривалість їх занять спортом збільшилася до 13,6 годин / тиждень. Відповідно, при першому обстеженні розміри серця, за результатами ехокардіографії, були в межах норми для загальної популяції.

Результати: вже після початкового періоду ( 90 днів) від початку інтенсивних тренувань (так звана гостра фаза) розміри серця збільшилися. Так, маса лівого шлуночка (ЛШ) збільшилася на 14%, що було пов’язано зі збільшенням кінцево-діастолічного об’єму ЛШ на 11%. Іншими словами, збільшення серця в цей період відбувалося переважно за рахунок збільшення його об’єму. У медичній літературі така зміна геометрії серця називається ексцентричним ремоделюванням. Людей молодого віку обстежили ще протягом 3 років. Період тренувань після «втягування» в спортивний ритм тренувань (4-36-й місяці) назвали хронічною підтримуючою фазою. У цей період маса ЛШ спортсменів продовжувала збільшуватися. За весь цей 3-річний період вона збільшилася ще на 9%, це відбувалося переважно за рахунок потовщення стінок шлуночків (в середньому на 11%).

Висновки: отже, серце спортсменів – початківців адаптується до навантажень стадійно. У гострій фазі аеробних тренувань, коли організм до них ще не звик, збільшується об’єм, поліпшується рання діастолічна функція (серцевий м’яз швидше розслабляється) і скоротливість ЛШ (серцевий м’яз сильніше скорочується), а в хронічній фазі – збільшується товщина стінок і незначно знижується скоротливість ЛШ.

Примітка: академічне веслування – циклічний вид спорту, в тренувальному процесі якого задіяний як виражений динамічний, так і статичний компонент.

За матеріалами огляду Українського медичного часопису.

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись