Харчування як один з найважливіших чинників, що впливає на стан здоров’я населення України в сучасних екологічних умовах.

І.Т. Матасар (к.м.н., с.н.с., завідуючий відділом гігієни харчування, токсикології та екології харчових продуктів, Український НДІ харчування). – Проблемы питания и здоровье, 1997, № 1. С. 22 – 29.

“В наш час в Україні надзвичайно гостро стоїть питання харчування, і особливо збалансованого. Харчуванню належить основна роль в процесі всмоктування, виведення, характері розподілу та накопичення нутрієнтів. Тому інгредієнт ний склад має надзвичайно велике значення в збереженні здоров’я та попередженні захворюваності населення.

Так, за останні п’ять років в харчуванні населення України, і в першу чергу регіонів, потерпілих від аварії на ЧАЕС, встановлено занижене вживання таких біологічно цінних продуктів, як м’ясо, риба, молоко, овочі та фрукти. При цьому в раціоні харчування збільшилась частка хліба, цукру, кондвиробів. Відбулась деформація нутрієнтного складу харчового раціону: білковий компонент знизився на 7%, жировий – на 20%, вуглеводний – до 24%.

Профілактика захворюваності серед населення шляхом оптимізації харчування в останнє десятиріччя спостерігається в ряді економічно розвинутих країн Європи, в США та Канаді. Актуальність цього питання підкреслюється прийняттям урядами ряду країн Європи (Нідерланди, Норвегія, Данія, Іспанія, Фінляндія, Мальта) політики харчування.

Слід відмітити, що нові технології переробки і виробництва продуктів харчування призводить до рафінування, очистки, знебарвлення і, як наслідок цього, до втрати цінності продукту харчування. При тривалому вживанні таких продуктів, як свідчать дослідження ряду фахівців, виникають захворювання, обумовлені дефіцитом харчових інгредієнтів, які не синтезуються, а надходять в організм людини з продуктами харчування.

При вирішенні питання при кількісний склад ліпідів в харчовому раціоні і особливо таких його складових форм, як фосфоліпіди, слід пам’ятати, що дефіцит останніх збільшує проникність мембран та знижує функціональну активність мембранних ферментативних білків.

Таким чином, корекція ліпідного складу раціону з метою профілактики ряду захворювань становить окреме велике питання.

Вуглеводи більше, ніж інші харчові інгредієнти, зазнали різних методів та ступеню очистки. Так, цукор, який ми вживаємо щоденно, майже не відрізняється від хімічно чистої сахарози. Його надмірне вживання може призвести до розладу діяльності гормональної системи, що регулює вуглеводний обмін. Цінну форму вуглеводів становлять харчові волокна, серед яких найбільше застосування як природні сорбенти знайшли целюлоза та пектин.

В роботах вітчизняних фахівців з гігієни харчування за норму споживання білків взято величину 0,67 г/кг для чоловіків т 0,52 г/кг за добу для жінок. При визначенні норм споживання жирів прийняті потреби в жирних кислотах, в першу чергу лінолієвої. Питомій вазі жирів відведено 25% енергетичної цінності раціону.

Таки чином, при формуванні принципів профілактики захворювань серед населення України необхідно мати на увазі те, що стан харчування є найважливішим фактором, який нівелює дію негативних чинників, що сприяють розвитку та хронізації аліментарно залежних захворювань. Такий підхід є надзвичайно актуальним в сучасних екологічних умовах.”

Коментар.

Ще одне нагадування нам, де ми знаходимось і що робити (точніше – що їсти).

Share