Самоспостереження

Гадаємо Ви знаєте, що саме Ви повинні стати першими помічниками лікаря у боротьбі з хворобою. Лікар не може спостерігати за Вами 24 години на добу сім днів на тиждень, але він мусить знати все про особливості перебігу захворювання. Тому саме Ви повинні постійно фіксувати всі зміни стану свого здоров’я. Як це зробити? У цьому Вам допоможе щоденник самоспостереження.

На першій сторінці щоденника треба подавати Ваші паспортні дані. Усі наступні сторінки щоденника повинні містити конкретну інформацію, яка дає можливість слідкувати за перебігом хвороби і лікуванням.

Для зручності ми радимо розділити кожен листок щоденника на такі графи:

1. Дата запису.
2. Час запису.
3. Артеріальний тиск.
4. Пульс (або частота серцевих скорочень).
5. Прийняті медикаменти.
6. Симптоми захворювання або неприємні відчуття.
7. Також 1 раз на 2-3 місяці потрібно провіряти рівень ліпідів у крові, з відповідним записом у щоденнику.

Дозвольте детальніше зупинитися на кожному з вищеперелічених пунктів. Мабуть особливих проблем із заповненням перших двох граф у Вас не буде. Головне щоб записи проводилися щоденно. У третій графі найкращим методом виявлення підвищеного артеріального тиску є систематичне його вимірювання. Воно тиску проводиться за допомогою спеціального апарата – тонометра. У вимірюванні тиску беруть участь дві особи: одна – та, яка міряє, друга – якій міряють. Якщо Ви будите самі собі міряти тиск, то результати будуть недостовірними. Вихід з положення – електронний тонометр.

Артеріальний тиск потрібно визначати лише після, щонайменше, п’яти хвилин відпочинку. Вам потрібно зручно сісти на стілець, руку поставити на стіл так, щоб лікоть був приблизно на одному рівні з серцем. Усі м’язи руки мають бути повністю розслаблені. Манжетку тонометра накладають так, щоб до ліктьової складки залишалося 2-3 см. Потім грушею накачують повітря до зникнення пульсу на руці, після чого тиск у манжетці ще піднімають на 20-30 мм рт.ст. Приклавши фонендоскоп до ліктьової складки, повільно випускають повітря з манжетки. Потрібно зазначити показники тиску, коли починаєте чути пульсацію, і вдруге, коли вона припиняється. Перше (більше) значення дорівнює тиску в судинах у момент систоли шлуночків і називається систолічним, друге (менше) – дорівнює тиску в діастолі і зветься діастолічним. Різниця між діастолічним і систолічним тисками – пульсовий тиск.

Широкого застосування нині набули електронні тонометри. Вони є простішими у використанні, вимірювання може проводити одна людина, проте їх показники є менш точними.

Існує ще один метод визначення артеріального тиску, який застосовується переважно в лікарні і передбачає цілодобовий його запис ( моніторування тиску) за допомогою невеликого апарата, що приєднується до манжетки. Протягом доби пацієнт постійно носить такий пристрій з собою.

Пам’ятайте! Ви повинні регулярно вимірювати артеріальний тиск, навіть якщо його показники утримуються в межах норми.

Дуже важливим моментом є визначення частоти пульсу, яке треба проводити одразу після вимірювання артеріального тиску. Пульс рахують, тиснучи пальцями в місцях, де артерії (судини, що несуть кров від серця) розміщені близько до поверхні тіла.

Хочемо наголосити, що за наявності миготливої аритмії або екстрасистолії, коли Ви відчуваєте перебої в роботі серця, визначення частоти пульсу є малоінформативним. У таких випадках треба порахувати частоту серцевих скорочень (ЧСС), користуючись фонендоскопом. Для цього прикладіть фонендоскоп приблизно на рівні лівого соска на один-два сантиметри до середини, і Ви почуєте подвійні удари. Потрібно підрахувати їхню кількість за одну хвилину. Це і буде ЧСС. Якщо поруч з Вами є хтось з близьких людей, попросіть саме їх визначити частоту скорочень Вашого серця. Отримані в такий спосіб результати будуть достовірнішими.
Одразу після приймання ліків слід заповнити п’яту графу. Ви повинні відзначити не тільки назви препаратів, але й прийняту дозу.

Пам’ятайте! У щоденнику самоспостереження треба записувати абсолютно всі прийняті ліки (ті, які Ви прийняли планово, і ті, що прийняли за додатковою потребою).

Особливого пояснення потребує заповнення шостої графи. Сюди Ви повинні вносити будь-які скарги, які виникли у Вас протягом дня, наприклад, біль будь-якої локалізації, печію в грудях, серцебиття, відчуття перебоїв у роботі серця, слабкість, кашель, нежить, задишку, набряки, запаморочення і втрату свідомості; порушення рівноваги, затерпання кінцівок, судоми, нудоту чи блювоту, зміни кольору випорожнень і сечі тощо. Всі скарги треба деталізувати і відтворювати в динаміці (наприклад, відзначати зміну інтенсивності болю тощо).

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись