Миокардиальный кровоток как фактор, определяющий электрическую стабильность миокарда.

Cleman M., Varghese P.J., Pitt B.”Amer. Heart J.”, 1980, 99, №3, 325 – 330. – Медицинский реферативный журнал. – Раздел I, № 3, 1981. – С. 9, № 666.

“Эксперименты проводили на анестезированных собаках пр искусственной вентиляции легких. Коронарный кровоток (КК) оценивали с помощью меченых микросфер. Порог фибрилляции желудочков (ПФЖ) определяли в субэндокардиальной и субэпикардиальной зонах миокарда до и после окклюзии левой передней нисходящей коронарной артерии. Считают, что при субэндокардиальной ишемии миокарда изменения ПФЖ зависят непосредственно от изменений КК, а при трансмуральной ишемии КК не влияет на ПФЖ, который определяется уже другими факторами. США, Johns Hopkins university school of medicine, Baltimore, Maryland.”

Коментар.

Змінимо порядок слів у назві, щоб підкреслити суть статті і пояснити, чому ми її розмістили.”Кровообращение в миокарде является фактором, определяющим его электрическую (не) стабильность.” Тобто кровоплин міокарду є визначальним і як його покращити ми більш-менш знаємо. Знову ж дуже ефективним методом є гірудотерапія в проекції серця окрім інших засобів (дієта (!), рух та ін.). Правда, якщо вже в міокарді є значна кількість сполучної тканини (кардіосклероз), то терапевтичний ефект може бути низьким (хоча адаптаційні можливості кров’яного русла є великими (згадаймо про ангіогенез)). І тут потрібне комплексне лікування.

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись