Основные вехи становления и развития патоморфологической службы в институте питания РАМН.

М.Гаджиева, А.Л. Поздняков. (ГУ НИИ питания РАМН, Москва). – Вопросы питания, №3, 2004. С. 38 – 41.

“В 1964 г. лабораторию патоморфологии возглавил профессор Н. В. Мешков. Основное внимание в этот период уделяется патоморфологическому изучению влияния продуктов микробиологического синтеза – белково-витаминных концентратов (БВК, биошрота, биомасс) с разным содержанием остаточных углеводородов. Были изучены особенности старения печени, почек, семенников, кишечника, сердца, аорты и других внутренних органов животных, получавших рацион с 10, 25, 50 и 100% заменой белка на белок применяемых концентратов. Под эту тематику было существенно увеличено число сотрудников в лаборатории.

Продолжительность исследований составляла от 2 нед до 2 лет и более. Было показано, что у животных, содержавшихся на рационах с включением указанных выше продуктов микробиологического синтеза, в большинстве органов возникают структурные изменения. Более демонстративными они были у подопытных животных, в рационе которых белковая часть полностью (на 100%) заменялась изучаемыми концентратами и которые получали их более длительное время. Выраженность этих изменений зависела от включения в рацион животных наряду с БВК недостающих в его составе аминокислот, в частности метионина. Паралельно в лаборатории изучались особенности структуры органов подопытных животных (крысы, мыши, кролики, обезьяны), содержавшихся на рационах с включением продуктов, полученных от сельскохозяйственных животных и птиц, потреблявших БВК. Было установлено, что наиболее значительные изменения – гепатоз и цирроз печени, а также липоидоз стенки аорты (последнее – у кроликов и обезьян) – обнаруживаются у лабораторных животных, длительно (в течение 6 мес – 1,5 лет) содержавшихся на рационах с включением молочных продуктов и особенно яиц, полученных от сельскохозяйственных животных и птиц, находившихся на кормах с включением БВК.

Было изучено влияние жировой части рациона, особенно при различном соотношении в нем насыщенных и полиненасыщенных (ПНЖК) жирных кислот, на морфологическую структуру стенки кровеносных сосудов. В результате удалось установить, что в артериях эластического типа (аорте) и крупных артериях мышечного типа (коронарных, почечных) под влиянием недостаточности в рационе ПНЖК возникают изменения эластического каркаса сосудов.

Эти изменения усугубляются при малом содержании белков в рационе, а также недостатка в нем витамина Е, избытке витамина D и нарушении фосфорно-кальциевого соотношения. На основании этих исследований была предположена роль эластической ткани сосудов в развитии атеросклеротических изменений, что получило в дальнейшем подтверждение в ряде работ отечественных и зарубежных авторов.”

Коментар.

1.І гепатоз, і цироз печінки, і ліпоїдоз стінки аорти у дослідженнях тварин виявлявся після того, як вони утримувались на раціоні, отриманому від тварин, які споживали БВК.

2.Лише різне співвідношення насичених і полі ненасичених жирних кислот у раціоні викликають патологічні зміни у еластичному каркасі судин, що може бути причиною аневризми або інших змін.

Зрозуміло, що харчуватись лише”чистими”продуктами майже неможливо, тому що всюди використовуються якісь добавки. Але деяка можливість вибору у нас є. А що до”жировой части рациона”… Можна перевтомитись вираховуючи співвідношення між фракціями жирних кислот у раціоні (і все одно помилитись хоча б через те, що необхідно враховувати не лише їх кількість, але і якість, тобто структурні зміни, які можуть відбуватись при обробці чи зберіганні жиру).

Для загальної орієнтації, можливо, це і потрібно. Вводячи в раціон продукти з природнім набором жирних кислот з одночасним вмістом антиоксидантів, мікроелементів та ін., можна особливо не турбуватись. Такий оптимальний склад існує у всіх олійних культурах (насінні соняшника, горіхах та ін.), в жирах від тварин, згодованих в максимально наближених до природних умов, тобто коли в їх раціоні було мінімум”хімії”- це і молочні жири, і жири жовтка, а також всі інші тваринні жири. З підручника фізіології відомо, що склад жирової тканини у тварин, як і у людини, в значній мірі визначається складовими їх раціону.

Ми не закликаємо вирощувати”якісних” кроликів чи курей на балконі, але якщо вже є можливість вибору між генетично модифікованими продуктами, заморськими курами і домашньою гускою, сметаною, то результат вибору очевидний. З’їсти жменю насіння соняшника або пару горіхів також не проблема.

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись