Порівняння трьох стратегій лікування діуретиками у пацієнтів з гострою декомпенсацією серцевої недостатності.

Дослідники оцінили безпеку та ефективність трьох схем введення фуросеміду у пацієнтів з ГСН за діурезом, нирковою функцією і внутрішньогоспітальними результатами.

Методи: 43 пацієнти з ГСН були рандомізовані на три групи: (А) безперервна інфузія фурасеміду в дозі 160 мг протягом 16 годин / день (n = 15); (В) болюсні ін’єкції фурасеміду в дозі 80 мг двічі на день (n = 14) (с) і введення 160 мг фуросеміду в поєднанні з гіпертонічним сольовим розчином у вигляді інфузії протягом 30 хв. один раз на день (n = 14). Режими тривали протягом 48 год. Кінцевими точками дослідження були негативний баланс рідини (оцінюваний по втраті маси тіла), зміна креатиніну в сироватці крові (від моменту надходження до 48 год перебування і від моменту надходження до компенсації стану) і тривалість перебування в стаціонарі.

Результати: Між групами не було жодної істотної відмінності щодо зміни рівня сироваткового креатиніну через 48 год (р = 0,08) і втрати маси тіла (р = 0,66). У групі пацієнтів, які отримували фуросемід у поєднанні з гіпертонічним сольовим розчином, спостерігалася менша тривалість госпіталізації в порівнянні з іншими групами (групі А 6,6 ± 3.4 днів проти 7.9 ± 4.1 у групі з болюсними ін’єкціями проти 3.7 ± 1.3 днів у групі з гіпертонічними сольовими розчинами; р <0,01).

Висновок: При всіх трьох схемах лікування фурасемідом схожі профілі безпеки та ефективності. Але, введення фуросеміду в поєднанні з сольовим розчином може бути більш кращою сечогінної стратегією за рахунок скорочення тривалості госпіталізації.

Джерело… (за матеріалами scardio)

Share