Рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо діагностики та ведення гострої емболії легеневої артерії.

Гостра емболія легеневої артерії (ГЕЛА) належить до невідкладних станів у кардіології. Оклюзія легеневої артерії може привести до гострої, але потенційно зворотної правошлуночкової недостатності, яка загрожує життю пацієнта. Внаслідок неспецифічних клінічних проявів важко діагностувати ГЕЛА. Проте рання діагностика є фундаментальною через високоефективне негайне лікування. В рекомендаціях чітко описані епідеміологія, сприяючі фактори, причини і патофізіологія ГЕЛА. У цьому документі сфокусовані доступні та обґрунтовані методи діагностики, прогностичної оцінки та лікування ГЕЛА. На відміну від попередніх рекомендацій за 2000 рік, автори вирішили поділити рівні доказовості діагностичних процедур. Емболія легеневої артерії та тромбоз глибоких вен (ТГВ) – два клінічних прояви венозної тромбоемболії, які мають однакові сприяючі фактори. Переважно ГЕЛА є наслідком ТГВ. Серед пацієнтів із проксимальним ТГВ у 50% спостерігається клінічно асимптомна ГЕЛА при скануванні легень. У 70% хворих з ГЕЛА можна знайти ТГВ нижніх кінцівок при використанні чутливих діагностичних методів. іВ рекомендаціях класифіковані сприяючі фактори на ті, що залежні від пацієнта, та на ті, що залежні від обставин. Вирішено також замінити такі терміни, як “масивна”, “субмасивна” і “немасивна” емболія легеневої артерії, на оцінку рівня ризику ранньої смертності внаслідок ГЕЛА. З практичною метою основні маркери ризику для стратифікації ризику ГЕЛА поділені на 3 групи: Негайна клінічна оцінка наявності чи відсутності клінічних маркерів дозволила стратифікувати емболію легеневої артерії на високого ризику та не високого ризику. В рекомендаціях також наведені канадська шкала Wells і переглянута шкала Geneva для оцінки клінічної ймовірності ГЕЛА. Детально описана діагностична стратегія та алгоритми для пацієнтів високого та не високого ризику розвитку ГЕЛА з використанням сучасних, удосконалених методів діагностики з описанням їх діагностичної цінності, чутливості, специфічночті та місця застосування. Таким чином, автори більше не вважають ангіографію легень за золотий стандарт у діагностиці ГЕЛА. Тактика лікування розроблена окремо для пацієнтів високого та не високого ризику ГЕЛА. Висвітлені покази та застереження щодо таких лікувальних заходів, як тромболізис, хірургічна емболектомія легеневої артерії, черезшкірна катетерна емболектомія і фрагментація, імплантація венозних фільтрів, застосування антикоагулянтів і засобів підтримки кровообігу та дихання. Розглянуті питання довготривалої антикоагулянтної терапії та вторинної профілактики ГЕЛА. В рекомендаціях також описані специфічні проблеми, такі як вагітність, малігнізація, тромби правого серця, гепарин-індукована тромбоцитопенія, хронічна тромбоемболічна легенева гіпертензія та нетромботичні емболії легеневої артерії.

Текст англійською.

Share