Ризики імплантації кардіовертера-дефібрилятора.

new

За результатами великого обсерваційного дослідження, ризики пов’язані з імплантацією ІКД є високими та мають бути враховні при виборі пристрою.

До дослідження включили дані 114484 пацієнтів з вперше імплантованим ІКД з реєстру NCDR. Середній період спостереження – 2,7 років. Загальний показник ускладнень – 6,1 на 100 пацієнт\років. З частотою 2,6 на 100 пацієнт\років виникали ускладнення, які вимагали повторного оперативного втручання; з частотою 3,5 на 100 пацієнт\років – ті, що призвели до повторних госпіталізацій.

Фактори, що впливають на розвиток ускладнень при складній імплантації пристрою (наприклад при CRT-D) є молодий вік, жіноча стать і негроїдна раса.

41,3% досліджуваним було імплантовано двокамерний пристрій, 38,9% – CRT-D, 19,8% – однокамерний стимулятор. У 83,5% випадків імплантація пристрою проводилася з метою первинної профілактики.

За період спостереження було зареєстровано 40072 випадки смерті – 12,6 на 100 пацієнт\років. Рівні смертності були вищі при імплантації ІКД з метою вторинної профілактики в порівнянні з первинною (13,3 проти 12,4 на 100 пацієнт.\років). Теж відмічено і щодо ускладнень, пов’язаних з пристроєм (Р = 0,005)

Основними причинами повторного оперативного втручання були порушення роботи пристрою (2,1 на 100 пацієнт\років) або інфекційні ускладнення (0,45 на 100 пацієнт\років). Причинами основних ускладнень, що призвели до повторної госпіталізації, були механічні ускладнення (2,7 на 100 пацієнт\років) і інфекції / запалення (0,8 на 100 пацієнт\років).

Автор дослідження зазначає: “Більше двох третин пацієнтів, яким імплантовано ІКД ніколи не отримують терапевтичної дефібриляції, а ризики шкоди від пристрою залишаються.” Тому так важливо правильно і за показами вибирати вид пристрою.

Джерело…

Share