Вплив модифікації жирнокислотного складу клітинних мембран на адренергічну реактивність серця та судин.

А.М.Шиш, С.М. Пивовар, Т.В. Кукоба, А.В. Коцю руба, О.О. Мойбенко. – Фізіологічний журнал, 2004, Т. 50, № 6. С. 19 – 26.

“Исследовали влияния омега-3 жирных кислот (ПНЖК) на реактивность сердца и сосудов интактных животных. В опытах на изолированных сердцах крыс (метод Лангендорфа) и изолированной перфузированной полоске аорты показано, что наряду со снижением содержания арахидоновой кислоты из семейства омега-6 и повышением содержания ПНЖК из семейства омега-3 (эйкозапентаеновой и докозагексаеновой) в мембранах клеток при действии норадреналина в возрастающих концентрациях, наблюдалось уменьшение реактивности сердца и сосудов на адренергические воздействия. Кроме того показано, что после потребления животными омега-3 ПНЖК как в крови, так и в ткани сердца увеличивается содержание стабильного метаболита оксида азота NO3, что, с нашей точки зрения, может объяснять уменьшение адренергических реакций.”

Вступ.

Численними дослідженнями, проведеними в різних країнах світу показано, що постійний прийом з їжею морепродуктів, багатих на омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), зумовлює зменшення частоти захворюваності на ішемічну хворобу серця, інфаркт міокарда, артеріальну гіпертензію, інсульт, в основі яких лежить порушення гомеостазу серцево-судинної системи. Зміна складу ПНЖК визначає плинність клітинних мембран, модулює активність ферментів і транспортних молекул, вбудованих у мембрани, впливає на чутливість клітин до дії різних лігандів (гормонів, імуноглобулінів, цитокінів) і призводить до модифікацій спектра ейкозаноїдів. Відомо, що ейкозапентаєнова (ЕПК) і докозагексаєнова(ДГК) кислоти із сімейства омега-3 та арахідонова кислота (АК) із сімейства омега-6 ПНЖК є конкурентами за місце у складі фосфоліпідів мембран. Метаболіти АК відіграють значну роль у процесах тромбоутворення, розвитку констикторних реакцій судин, у запальних процесах, активації утворення вільних радикалів. Метаболіти ЕПК і ДГК, навпаки, знижують агрегацію тромбоцитів, викликають вазодилатацію, виявляють виражену протизапальну дію. Однак кардіопротекторні механізми впливу омега-3 ПНЖК недостатньо вивчено, також невідомо, як змінюється реактивність ізольованого серця до впливу адренергічних подразників при модифікації мембран. У більшості експериментальних робіт вивчали дію омега-3 ПНЖК на реактивність судин у тварин з різною патологією. …

Результати та їх обговорення

Одержані нами результати підтверджуються даними інших дослідників, які виявили, що однією з властивостей омега-3 ПНЖК є здатність модифікувати жирнокислотний склад фосфоліпідів плазми.

Engler і співав. в експериментах на щурах з гіпертензією показали, що при застосуванні ДГК зменшується товщина судинної стінки, внаслідок чого зменшується жорсткість судин, знижується артеріальний тиск, тобто спостерігається безпосередній антигіпертензивний ефект ДГК. Автори встановили, що стінки артерій таких тварин під впливом омега-3 ПНЖК стають менш ригідними, легше розтягуються і при наростаючому потоку крові тиск у них стає меншим. Таким чином можна стверджувати, що кардіопротекторна дія омега-3 ПНЖК полягає в коригуванні порушеного гомеостазу серцево-судинної системи, що проявляється у збільшенні еластичності та площі поперечного перерізу артерій, зниженні артеріального тиску та ЧСС, зменшенні реактивності серця та судин на дію агоністів адренорецепторів.

У цілому отримані нами результати свідчать, що зміна співвідношення вмісту омега-3 до омега-6 ПНЖК суттєво впливає на реактивність ізольованого серця при дії адренергічних подразників. На наш погляд, модифікація жирно кислотного складу фосфоліпідів мембран призводить до зміни ліпідного оточення, що може активувати мембранозв’язані білки та впливати на рецептори, модифікувати синтез ейкозаноїдів, збільшувати вивільнення NO, сприяти зміщенню реактивності судинного тонусу у бік вазодилатації.”

Коментар.

Цією інформацією ми хотіли показати, що склад поступленнного жиру впливає як на структуру так і на функцію клітин, судин. І цей склад, в основному, залежить від нас. Це не обов’язково повинні бути морепродукти, бо в наших харчах теж достатньо якісних джерел ППНЖК – насіння, горіхи, жовток, молочний жир, тваринні жири (при умові хорошого вигодовування). Знаємо точно, що наші бабусі морепродуктів майже не вживали, тому, що їх просто не було. Немає сумніву, що жир морських риб корисний, смачний і необхідний. Мова про те, що не треба забувати і про доступніші і не гірші джерела жирних кислот. А тут згадалося про неякісні рибні консерви, про лососей, вирощених штучно і за ціною норвезьких і т.п. Хоча не все так погано.

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись