X-VeRT: рівароксабан дозволяє прискорити проведення кардіоверсії.

2 вересня на Європейському конгресі товариства кардіологів були представлені результати рандомізованого дослідження X-VeRT (Explore the Efficacy and Safety of Once-Daily Oral Rivaroxaban for the prevention of Cardiovascular Events Patiens With Nonvalvular Atrial Fibrillation Scheduled for Cardioversion). Результати опубліковані в журналі European Heart Journal.

Перше проспективне дослідження в якому вивчалось порівняння нового перорального(НПА) антикоагулянта та антагоніста вітаміну К (АВК) у пацієнтів з фібриляцією передсердь, яким запланована планова кардіоверсія. Результати дорслідження продемонстрували, що рівароксабан по ефективності та профілю безпеки як мінімум не поступається АВК, але дозволяє значно прискорити терміни проведення процедури.

Під час дослідження 1504 пацієнти з неклапанною фібриляцією передсердь, що тривала більше 24 год. рандомізували у співвідношенні 2:1 в групу рівароксабану та АВК відповідно. До і після кардіоверсії пацієнти отримували 20 мг рівароксабану 1 раз на добу(при кліренсі креатиніну 30-49 млхв – 15 мг. на добу) чи АВК по стандартній схемі х титрованою дозою (цьольовий INR – 2,5). Дослідником вирішувалост питання про проведення ранньої чи відстроченої кардіоверсії.

Рання могла прововодитись, якщо при черезстравохідному Ехо-Кг була виключена наявність тромбу,а перед рандомізацією була адекватна антикоагуляція. Пацієнти, рандомізовані в групу рівароксабану повині були почати прийом препарати не менше, ніж за 4 год до кардіоверсії.

При виборі стратегії відстроченої кардіоверсії, пацієнти мали отримувати рівароксабан чи АВК як мінімум 3 і до 8 тижнів до процедури. Після кардіоверсії пацієнти отримували препарат протягом 6 тижнів. Рівароксабан, що був призначений denovo чи як тривала терапія, чи на заміну АВК асоціювався з низьким ризиком як тромбоемболії, так і кровотеч, та були еквівалентні прийому АВК Частота первинної кінцевої точки (інсульт, транзиторна ішемічна атака, периферична емболія,інфаркт міокарда, серцево-судинна смерть) у пацієнтів групи рівароксабану чисельно була нижчою, ніж при прийомі АВК.(0,51% vs 1,02%; ВР 0,5; 95% довірчий інтервал 0,15- 1,730). Але достовірної різниці між АВК та рівароксабаном не було. В групі ранньої кардіоверсії чад від рандомізації до кардіоверсії був однаковим при використанні обох терапевтичних режимів. (в середньому – один день). Але в групі відстроченої кардіоверсії, у пацієнтів, що отримували рівароксабан, середній час підготовки до кардіоверсії був достовірно значно коротшим, ніж у тих,хто приймав АВК.(22 vs 30 днів відповідно; p менше 0,001).

X-VeRT стало першим масштабним дослідженням такого напрямку і не було заплановано для демонстрації переваг. Вже і зараз є клініки, які при підготовці до планової кардіоверсії використовують НПА замість АВК. І дане дослідження є вагомим аргументом на захист цього. За його результатами, рівароксабан – достойна альтернатива АВК при плановій кардіоверсії, адже призначається раз на добу, не потребує контролю МНО і дозволяє скоротити період лікування перед процедурою.

Дослідження eurheartj.oxfordjournals

За матеріалами “Здоров’я України”.

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись