Жорсткий контроль артеріального тиску не впливає на кількість рецидивів ФП у пацієнтів після абляції.

AHA_Nov_0 (1)

Наукова сесія Американської Асоціації Серця, 2016

Dr. Ratica Parkash (QEII Health Sciences Center, Halifax, NS) з колегами провели відкрите рандомізоване дослідження Substrate Modification with Aggressive Blood Pressure Control (SMAC-AF), про яке доповіли на науковій сесії Американської Асоціації Серця 2016. В дане дослідження було залучено 184 пацієнти з артеріальною гіпертензією, що були рандомізовані в групу інтенсивного антигіпертензивного лікування (n=92) та стандартного лікування артеріальної гіпертензії (n=92), терапія проводилось до 6 місяців перед запланованою абляцією. Середній вік пацієнтів становив 60 років, три четвертих з них були чоловіки. Середній ІМТ склав 32 кг/м2; середній АТ – 143,9/84,9 в групі інтенсивного лікування та 142,2 мм. рт. ст. в стандартній. Період спостереження становив від 12 до 30 місяців.

В пацієнтів групи інтенсивної терапії АТ знизився в середньому до 123,2/80,8 мм. рт. ст за 6 міс., в той час як в контрольній групі до 135,4/76,7 мм. рт. ст. Близько чверті пацієнтів групи інтенсивної терапії мали епізоди гіпотонії.
Первинні результати: пароксизм ФП/передсердної тахікардії/тріпотіння передсердь оцінювали починаючи з 3-ого міс. після абляції; у обидвох групах спостереження 60% епізодів відбулось протягом 24 місяців (0,94;95% СІ 0,65-1.38; Р=0,73). У чверті пацієнтів пароксизми ФП потребували виклику швидкої допомоги , а близько 10% обстежених були госпіталізовані з приводу ФП.

«Тривалість терапії перед абляцією в середньому склала 3.5 місяців, що можливо не достатньо для адекватного терапевтичного ефекту», – зазначила Dr.Parkash під час презентації. «Передсердна міопатія, внаслідок довготривалого анамнезу ФП, могла бути незворотною. Дані пацієнти були дуже високого ризику щодо рецидивів ФП». Dr.Jonathan P Piccini (Duke Clinical Research Institute, Durham, NC) під час дискусії зауважив, що у постабляційних хворих ,ймовірно, недостатньо жорстко корегувати лише один фактор ризику – АТ. В майбутньому зусилля слід скеровувати на корекцію більшої кількості факторів ризику і враховувати стан пацієнта загалом.

Детальніше…

FacebookTwitterGoogle+VKOdnoklassnikiПоділитись